В Києві пройшли заходи з нагоди 25-річчя ВУЛТ ^{Рекомендовані}

1 липня в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я відбулися слухання на тему: «Впровадження лікарського самоврядування в Україні».

До участі у слуханнях були запрошені народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров'я, інших зацікавлених міністерств та відомств, представники Національної академії медичних наук України, національних медичних товариств, медичної профспілки, інших міжнародних та громадських організацій та ЗМІ.

Херсонську крайову організацію ВУЛТ на цих зборах представляв голова місцевого осередку Леонід РЕМИГА, головний лікар Херсонської міської клінічної лікарні ми. А. і О. Тропіних.    

Обидва заходи були насичені дискусіями навколо питань впровадження в Україні державно-громадської моделі регулювання медичної діяльності, яка спиралася б на інститут професійного самоврядування лікарів, також розглядався відповідний міжнародний досвід у цій сфері.

Як було оголошено під час слухань, головним завданням професійного самоврядування лікарів є формування такої моделі правовідносин, при якій кожен лікар несе персональну відповідальність за належне виконання своїх обов'язків перед професійним самоврядуванням лікарів, яке в свою чергу є відповідальним за діяльність кожного лікаря перед пацієнтами та державою.

Такі національні саморегульовані організації лікарів сьогодні функціонують у більшості країн світу і об'єднані в складі Всесвітньої Медичної Асоціації (ВМА), яка веде свою історію з 1947 року. Вищим представницьким органом ВМА є Всесвітня Медична Асамблея.

У жовтні 1987 року 39-ою Всесвітньою Медичною Асамблеєю була прийнята Мадридська декларація про професійну автономію та самоврядування лікарів, яка проголосила про необхідність самоврядування лікарської професії в будь-якій державі, незалежно від наявної в ній системи охорони здоров'я, і ​​визначила основні принципи професійної автономії лікарів та самоврядування лікарської професії. Фактично у всіх європейських країнах, насамперед у країнах - членах ЄС, були прийняті спеціальні закони, якими лікарському самоврядуванню передано ряд важливих регуляторних функцій у сфері охорони здоров'я. 

Учасники слухань відзначили, що, на жаль, в Україні медики досі не долучені до процесу прийняття рішень, пов'язаних з регулюванням медичної діяльності, і фактично не є активними суб'єктами політики у сфері охорони здоров'я, тому впровадження такого суспільного інституту лікарського самоврядування є вкрай необхідним для нашої держави.

Крім того, введення в Україні лікарського самоврядування відповідає вимогам Асоціації Україна - ЄС і є зобов'язанням, яке взяли на себе учасники коаліції. Це відповідає основам децентралізації і разом з розвитком територіального самоврядування сприятиме розвитку ефективної, заснованої на принципах і цінностях розвиненого громадянського суспільства, системи взаємин медиків з владою і суспільством.  

На слуханнях, крім представників медичних товариств України, виступили також Генеральний секретар Світового лікарського товариства доктор Отмар Клойбер, Президент Центральної ради Лікарського Товариства Польщі Мацей Гаманкієвич, Президент Південно-Східного Європейського Лікарського Форуму, доктор Андрій Кехайов, а також представники лікарського товариства Польщі та Болгарії, які висвітлили основні принципи діяльності професійного самоврядування лікарів в світі і окремих країнах Західної Європи, де лікарське самоврядування на практиці вирішує такі важливі завдання, як: дотримання вимог єдиного етичного кодексу лікаря та контроль за належним виконанням лікарями їхніх професійних обов'язків, надання та позбавлення права на здійснення медичної діяльності, участь в організації підготовки та підвищенні кваліфікації лікарів, здійснення контролю за обґрунтованим і раціональним використанням лікарських засобів та медичних втручань, організація різних видів взаємодопомоги і підтримки всередині професійного лікарського середовища.   

За підсумком слухань учасники погодилися, що обраний напрям реформування дійсно здатен реально і в короткі терміни підняти рівень медичних послуг і престижність професії лікаря, але для цього необхідно прийняття спеціального закону України.

Для початку реалізації наміченого учасники прийняли попередній проект рекомендацій, в якому запропонували Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я створити робочу групу у складі народних депутатів України, науковців та представників медичної громадськості для розробки проектів відповідних законодавчих ініціатив, спрямованих на впровадження в Україні національної моделі професійного лікарського самоврядування з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, особливостей національного законодавства та існуючої моделі державного управління галуззю охорони здоров'я в Україні.

На думку Президента Всеукраїнського лікарського товариства Олега Мусія, наслідком прийняття такого закону стане децентралізація функцій існуючої адміністративно-командної моделі управління охороною здоров'я України і перехід до громадсько-адміністративної моделі управління. Буде досягнуто здійснення контролю з боку самокерованої лікарської організації за рішеннями, що приймаються органами управління охороною здоров'я та реальна участь в їх прийнятті; значне зростання і реальне здійснення правового, соціального, фінансового та морального захисту лікаря і лікарської професії; посилення захищеності прав пацієнтів.  

Зокрема, за словами Олега Мусія, компетенція самоврядної організації повинна поширюватися на: ведення повного реєстру лікарів країни; організацію підвищення кваліфікації медичного персоналу (ведення процесу всього післядипломного удосконалення); ліцензування лікарської діяльності, атестацію та сертифікацію медичних фахівців; своєчасне забезпечення лікарів необхідною медичною інформацією; захист прав та інтересів лікарів; участь у розробці медичних стандартів; обрання головних спеціалістів за медичними спеціальностями; здійснення контролю за використанням лікарських засобів і медичною рекламою; участь в акредитації медичних практик; страхування професійної відповідальності лікарів; додаткове пенсійне забезпечення; прийняття «Етичного кодексу українського лікаря»; затвердження «Правил належної медичної практики».

Власна інформація