Не відмовляйтесь від щеплень!

 

Народження дитини – це не лише радість, але й відповідальність. Батькам належить максимально захистити малюка від усього, що може зашкодити його здоров’ю та життю. Насамперед, дії батьків і лікарів повинні бути спрямовані на захист дитини від хвороботворних бактерій та вірусів, адже хворобу легше попередити ніж потім її лікувати. Вакцинація є унікальним, перевіреним роками засобом попередження інфекційних хвороб. Завдяки проведенню профілактичних щеплень щорічно рятується життя біля 4 мільйонів дітей. Основною метою імунізації є формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму дитини від інфекцій. Як відомо, багато інфекційних хвороб проходять з важким перебігом та розвитком ускладнень. Хоча сучасна медицина має великі можливості для їх лікування, але тривалий перебіг захворювання порушує здоров’я дитини, а в тяжких випадках може привести до інвалідизації чи навіть смерті дитини, наносить моральний та матеріальний збиток, як дитині, так і батькам.

Отже, краще попередити хворобу дитини, зробивши всі профілактичні щеплення згідно календаря щеплень, ніж лікувати дитину, витрачаючи сили та кошти на лікування.

Проте останнім часом у засобах масової інформації збільшилась кількість публікацій, де у спотвореному вигляді, вириваючи факти з контексту, перекручуючи їх, автори спрямовують свої зусилля на те, щоб переконати батьків залишити своїх дітей незахищеними від тих тяжких хвороб, на які діти мають можливість і навіть право не хворіти. Наслідками цієї антивакцинальної компанії, у разі досягнення мети, буде зменшення імунного щита, що створювався багатьма поколіннями, а відтак через декілька років щонайменше десятки тисяч людей помиратимуть внаслідок інфекційних епідемій.

Давайте згадаємо, що епідемії нерідко забирали більше людських життів, аніж війни та стихійні лиха. Теперішнім благополуччям, відносно таких тяжких хвороб, як правець, дифтерія, поліомієліт, кашлюк, кір, туберкульоз та інших інфекцій ми завдячуємо саме вакцино профілактиці, яка існує майже 200 років. Завдяки їй врятовані мільйони людей. Радикальне застосування вакцинації в світовому масштабі дозволило повністю ліквідувати деякі інфекції. Яскравим прикладом може бути ліквідація натуральної віспи у 1979 році, епідемії якої у довакцинальні часи забирали десятки мільйонів життів. Значних успіхів вдалось досягнути і в боротьбі з поліомієлітом. З 2002 року Україна у складі Європейського регіону ВООЗ отримала статус території, вільної від поліомієліту. Проте, навіть за такої благополучної ситуації ВООЗ не відмінила проведення щеплень. Це пов’язано з циркуляцією віруса в інших регіонах світу, що створює небезпеку захворювання на поліомієліт у не щеплених дітей. А поліомієліт – це дуже тяжке захворювання, що призводить до паралічів та інвалідизації хворих.

Досі так і не вдалося досягти повного контролю над дифтерією. У довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40 до 80 тис. дітей щорічно, при чому летальність від дифтерії становила майже 50%, тобто помирав кожен другий хворий. Введення обов’язкової вакцинації проти дифтерії докорінно змінило ситуацію. Довгий час реєструвалися лише поодинокі випадки захворювання, які мали не тяжкий перебіг, не було смертельних випадків. Під час епідемії за період 1991-1997 років в Україні захворіло близько 20 тис. осіб, з них понад 700 людей померло, 80% померлих були зовсім не щеплені або щеплені з порушенням схеми введення вакцини. Щоб припинити епідемію дифтерії, довелося масово щеплювати дорослих та проводити додаткові щеплення дітям. Лише завдяки цим заходам рівень захворюваності знизився.

Старше покоління лікарів ще пам’ятає таке тяжке захворювання, як кашлюк, яким хворіли всі діти. Кашлюк характеризується приступами судомного кашлю, який, зазвичай, закінчується спазмом голосової щілини. Ускладненнями кашлюку були і пневмонії, і енцефаліти, які робили дітей інвалідами, якщо вони виживали. Становище кардинально змінилось з введенням вакцинації проти кашлюка. В 2002 році кількість захворювань була в 200 разів менша, ніж до початку вакцинації. Але у зв’язку з тим, що певна кількість батьків відмовляється від щеплень проти кашлюка, в останні роки захворюваність на кашлюк реєструється.

Ще одне тяжке захворювання – правець. Він викликається бактерією, яка потрапляє у тіло через відкриті рани. Збудник діє на нервову систему, викликаючи тонічні судоми. Летальність від правця досягає 90%. Лише щеплення дозволили здолати цю небезпечну хворобу. Завдяки плановій вакцинації випадки цього захворювання серед дітей останні роки взагалі не реєструються.

На сьогодні хвилює питання захворюваності дітей на кір. У минулому столітті через високу летальність і захворюваність кір вважався найбільш небезпечним захворюванням і навіть отримав назву «дитячої чуми». У світі хворіє 40 млн. людей щорічно, біля одного мільйону дітей щороку помирає від ускладнень кору – таких, як пневмонія, енцефаліт. Вакцинація у світі щорічно попереджує близько 80 млн. випадків захворювання і більше 5 млн. летальних випадків.

Епідемічний паротит (свинка) – гостре вірусне захворювання, при якому в основному уражуються навколовушні залози. Як наслідок цього захворювання у хлопчиків підлітків та у більш старшому віці (30% випадків) може виникнути запалення яєчок, що призводить до безпліддя. Можливі й інші ускладнення – менінгіти, панкреатити, цукровий діабет. Із запровадженням вакцинації захворюваність епідпаротитом знизилась на 90%.

Краснуха – високо контагіозне інфекційне захворювання. Головна небезпека краснухи в тому, що вірус який викликає хворобу є гематогенним, тобто впливає на розвиток плоду і може призвести до народження неповноцінної дитини. Після введення вакцинації проти краснухи захворюваність на неї знизилась більш ніж 90%.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу. Найбільш тяжкою формою туберкульозу є менінгіт, який вражає не щеплених дітей віком до 1 року. Доведено, що не щеплені діти особливо сприйнятливі до туберкульозної інфекції, у них захворювання має генералізований характер. Тільки завдяки щепленню дітей від туберкульозу захворюваність дітей на цю інфекцію значно нижча ніж серед дорослих.

З 2009 року в Україні було введено нове щеплення – проти гемофільної палички типу b (Hib інфекції). Щорічно в світі тільки дітей помирає до 2 млн. від пневмоній, що перевищує смертність від СНІДу, малярії, туберкульозу разом взятих. І в цей час проти основних збудників пневмонії існують ефективні вакцини, які з успіхом застосовуються в багатьох країнах світу. Особлива увага приділяється гемофільній паличці b, - яка є причиною в 34% випадків пневмоній у дітей до 5 років. При цьому серед нозологічних форм, викликаних Hib інфекцією, гнійні менінгіти складають 52 %. У всіх країнах світу імунізація проти Hib –інфекції призвела до 30% зниження захворюваності менінгітами та енцефалітами. Вакцинація проводиться моно-і комбінованими вакцинами, які вміщують Hib компонент.

Діти першого року життя отримають щеплення проти гепатиту В, яке захистить малюків від інфекційного захворювання, що може стати причиною цирозу печінки.

Нажаль у деяких батьків виникає необґрунтований страх перед проведенням щеплень собі та своїм дітям через побоювання ускладнень, що пов’язано з поширеною думкою розцінювати будь-які порушення здоров’я у післявакцинальному періоді як такі, що викликані саме вакцинацією. Хоча доведено та науково обґрунтовано, що після вакцинації виникає мінімальний ризик ускладнень в порівнянні з ускладненнями після перенесеного відповідного інфекційного захворювання. Відповідно до офіційно отриманих даних протягом останніх років в Україні зареєструється незначна кількість післявакцинальних ускладнень, які у переважній більшості випадків виникали у дітей з обтяженим анамнезом життя та були обумовлені індивідуальними особливостями організму щепленого. Більша частка реакцій реєструвалася на перше введення вакцини проти дифтерії, правця та кашлюка – АКДП. З 2007 року в Україні застосовується більш сучасна вакцина для щеплень проти цих інфекцій – це вакцина з ацелюлярним кашлюковим компонентом (АаКДП). Вона не містить цілих інактивованих клітин кашлюку, як АКДП, у вакцині АаКДП є лише окремі компоненти клітини кашлюку, завдяки чому рівень захисту при використанні вакцини АаКДП залишається високим, а реакцій на неї значно менше.

Отже завдяки використанню більш сучасних високоякісних вакцин, урахуванню всіх правил проведення профілактичних щеплень, суворому дотриманню умов транспортування та зберігання вакцин ризик побічних реакцій у післявакцинальному періоді зведений до мінімуму. Аналіз результатів моніторингу за побічною дією вакцин, які застосовуються в Україні, дозволяє зробити висновок, що частота післявакцинальних ускладнень та реакцій значно нижча за рівень, регламентований відповідною нормативною документацією та даними ВООЗ.

Отже, шановні батьки, будьте пильними і не вірте непрофесіоналам, які паплюжать одне з великих досягнень медицини – вакцинацію.

Адже поки мама вагітна, дитину захищають від інфекцій фактори захисту (антитіла) організму матері. Як захистити немовля надалі? Організм дитини повинен сам виробити антитіла. Для цього є два шляхи. Перший – захворіти на тяжку інфекцію з усіма можливими негативними наслідками. Тоді імунна система сама виробить фактори захисту. Другий шлях – вакцинація. У цьому випадку в організм вводять очищені, ослаблені чи інактивовані мікроорганізми, або їх окремі компоненти, які стимулюють імунну захисну відповідь. І ваша дитина матиме фактори захисту від тих тяжких захворювань, від яких вона була щеплена. Пам’ятайте, що для планових щеплень використовуються тільки безпечні та ефективні вакцини.

Отже, якщо ваша дитина щеплена згідно календаря щеплень, ви можете бути впевнені, що вона захищена від тяжких інфекцій. Адже щеплення залишається єдиним дієвим способом у профілактиці важких інфекційних захворювань.

 

 

 

Заступник головного лікаря
з педіатричної служби                                                   Панченко Л.М.

 

22-51-34